7 липня 2013
Лівадійський палац побудований останнім російським імператором Миколою ІІ, як його літня резиденція. У палаці створено музей, присвячений життю та відпочинку в Лівадії сім’ї Романових. Палац, це дістав назву Білий, або Великий, звели в Лівадії 1911 року. Ідея створення резиденції в стилі раннього італійського ренесансу, виникла в імператора після довгої поїздки до Італії та огляду палаців монархів Савойської династії.
Проект замовили талановитому ялтинському архітекторові М. П. Краснову. Він керував будівництвом. Перед ним стояло завдання. На місці старого Великого палацу, на не рівній місцевості треба було звести нову царську резиденцію так, щоб вона органічно вписалась у великий парк. Краснов упорався із завданням в рекордні терміни – на створення такої, грандіозної і вишуканої споруди йому знадобилось лише пів року.
В архітектурний ансамбль, окрім Великого палацу, входить Поштовий корпус і палац міністрів двору графа В. Б. Фредекикса, споруджені одночасно з палацом. Із західного боку до палацу прилягає Хрестоводвиженська церква. Це була домашня церква Романових, сьогодні тут відбуваються богослужіння.
Цікавий палацовий комплекс – Італійський та Арабський дворик, що оточує арками з ряду струнких колон тосканського ордера. Посередині дворика – кругла чаша з фонтаном, раніше в цьому місці був колодязь в античному стилі. Органічно вписуються у зовнішній вигляд дворика різьблені мармурові дивани.
На відміну від італійського, Арабських двориках не призначався відпочинок і прогулянок. Він задуманий, як «світловий колодязь», для проникнення в кімнати денного світла. Але оздоблений він теж оригінально – кольоровими майоліковими плитами із східним орнаментом.
Імператор і члени сім’ї, судячи із щоденникових записів дуже любили свій маєток. Вони жили в ньому влітку, приїжджали на відпочинок. Востаннє царська родина відвідала Лівадію навесні 1914 року, а влітку почалась Перша світова війна. Через три роки, революційного 1917 року, Микола ІІ, зрікшись престолу просив у Тимчасового уряду дозволити оселитись у Лівадії, як приватна особа, але О. Ф. Керенський відмовив колишньому імператору.
Є експозиція сучасного музею присвячена Ялтинській конференції глав урядів СРСР, США та Великобританії, що відбулась у Лівадії ще в лютому 1945 році. Це була одна із зустрічей лідерів країни-переможниць, присвячених встановленню повоєнного світового ладу.
Оточує Лівадійський палац старовинний парку, закладений у 1935 році. Це найбільший парк у Криму. Він відзначається вдалим об’ємом: тут чимало великих терас, широким оглядом, і майданчиків. Парк закладався на основі природного-південного лісу, тут є ялівця, сосни, дуб, бук та тиса. Екзотичні породи, що прекрасно прижились у м’якому кліматі: пальма, магнолія, кипарис та гліцинія.