9 липня 2013
Інкерманський печерний монастир розташований на правому березі річки Чорної при її падінні в Північну бухту біля околиць Севастополя.
У 94 році імператор Троян вислав сюди третього після апостола Петра римського єпископа (папу) Климента, відомого як автора «Послання до Коринфян» з «Діянь апостолів». Єпископ сам висік в скелі перший печерний храм, де продовжував проповідувати християнську віру. Святий Климент хрестив до 500 осіб на день і заснував разом зі своїми прихильниками 75 храмів. Такі вчинки не могли подобалася уряду Херсонеса і тому Святого Климента вирішили стратити. Втопили праведника в 101 р. на шию прив’язали якір і кинули його у воду. Через рік море відступило, і в підводному гроті було знайдено останки святого. Щороку в день смерті святителя приходили християни до місця страти, щоб поклонятися святим мощам. Завдяки морському відпливу таке дійство відбувалося до VI ст.У VI ст. на маленькому острівці посеред бухти була зведена церква.
У 649-655 роках в Інкермані перебував у засланні римський папа Мартин, який стояв в опозиції до візантійського імператора й патріарха. Тут він помер і був причислений церквою до лику святих.
Вхід в монастир був влаштований біля церкви під скелею, довгий коридор закінчувався невеликим залом з кам’яними лавами, який вів в церкву Климента. Печерні приміщення зовні скелі позначені арочними вікнами, об’єднаними трикутними тімпанами.
