3 липня 2013
Алушта розташована у долинах гірської річки Улу-Узень та гори Демерджі.
Алустон (Луста) – середньовічна фортеця, фрагменти якої дивом збереглися в сучасному місці. Вцілілі вежі височіють просто посеред житлової забудови приватного сектору. Найкраще збереглися вежа Ашага-Куле (у перекладі з татарської – «нижня вежа»). Її діаметр становить 10 метрів, первісна висота досягала майже 20 метрів. У верхній частині вежі було зубчасте завершення. Внутрішній простір вежі був розділений дерев’яними перегородками на три поверхи. До руїн вежі прилягають ділянки фортечних стін, що непогано збереглися.
Історія фортеці є довгою та складною. Перші будівлі на її місці з’явилися в середині 6 столітті, коли ці землі були північною провінцією візантійської імперії. Імператор Юстиніан І наказав звести в Криму ланцюг укріплень, і Алустон був серед них. До Х століття навколо укріплень виросло невелике місто, проте три століття по тому його зруйнували монголо-татари.
Наприкінці 14 століття влада над цими територіями перейшла до генуезців. Вони звели нове кільце захисних стін, внаслідок чого укріплення набуло форми трикутника. Зовнішню північно-східну стіну укріпили трьома вежами. Південно-західний кут займала відновлена цитадель візантійського часу, площа якої становила близько третини від захищеної території. Фортеця постояла недовго, близько століття, – 1774 року її зруйнували турки-османи, що прийшли в Крим.